Виявлення ознак перебування дітей на небезпечних сайтах
Останнім часом небезпечний флешмоб набуває поширення шляхом соціальних мереж Інтернету, що спонукає дітей та молодь до вчинення самогубств.
Діти, яким батьки та близькі мало приділяють своєї уваги, часто „зависають“ в Інтернеті, де масово вступають у різні закриті групи.
Адміністратори таких груп дають учасникам ряд завдань, останнім з яких завжди є самогубство. Маніпулювання вміло здійснюється на психологічному рівні. У разі невиконання фінальної частини „квесту“, підліткам погрожують фізичною розправою не тільки з ними самими, а й з їх батьками та родичами.
Кілька слів, як працює ця система.
I етап: Модератор постійно проводить моніторинг індивідуальних сторінок неповнолітніх у соцмережах із метою виявлення дітей з депресивним психічним станом. За допомогою практик нейролінгвістичного програмування та інших психологічних прийомів схиляє дітей до різних дій та вчинків, які у подальшому приводять до вчинення суїцидів.
Підліток цікавиться їх діяльністю та пише заявку для вступу.
II етап: Адміністратор у приватному чаті спілкується з дитиною, вивчаючи готовність її до самогубства та затверджує кандидатуру для участі у закритій групі.
III етап: Схиляння дитини до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтва або заподіяння болю. Всі ці „квести“ в обов’язковому порядку знімаються на відео. Однією з головних умов є недопущення розповсюдження інформації батькам та працівникам школи.
Обов’язковим завданням у „квестах“ є нанесення самому собі тілесних ушкоджень у вигляді порізів різних частин рук та опублікування фото доказів у закритому чаті. Така субкультура підліткового суїциду має розгалужену систему і поширюється у всіх регіонах. Слід зауважити, що до групи ризику потрапляють діти та молодь, які мають необмежений та безконтрольний доступ у соцмережах і схильні до впливу ззовні.
Поради щодо безпеки дітей в інтернет-просторі
1. Більше спілкуватися з дітьми, цікавитись їх справами. Забезпечити організоване дозвілля дітей, залучивши їх до участі у спортивних секціях, гуртках, заходах освітнього та культурного спрямування, духовного розвитку.
2. Звертати увагу на коло спілкування дитини, на наявність різниці у поведінці та спілкуванні в залежності від середовища спілкування (вдома, у школі, поза школою та ін.).
3. Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах.
4. Обов’язково контролювати фото та відеофайли, які знаходяться в гаджетах дитини.
5. Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, у разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження які характеризують приналежність до тієї чи іншої „небезпечної гри“. 6. Установити на гаджетах дитини функцію „батьківський контроль“. Дотримуватися порад поліції! У разі підозри щодо перебування (можливого перебування) дітей на небезпечних соціальних сайтах мережі Інтернет негайно повідомляти психологу та в подальшому узгоджувати будь-які дії з інспектором ювенальної превенції або інформувати до поліції за номером «102»!!! Головне Управління Національної поліції в Полтавській області.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1. Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2. Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.
